Йоганн Адольф Ангальт-Цербстський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоганн Адольф Ангальт-Цербстський
нім. Johann Adolf von Anhalt-Zerbst
ПрізвиськоDer Starkriechende[1]
Народження2 грудня 1654(1654-12-02)
Цербст, Ангальт-Цербст, Священна Римська імперія
Смерть19 березня 1726(1726-03-19) (71 рік)
Цербст, Ангальт-Цербст, Священна Римська імперія
КраїнаСвященна Римська імперія
ЧленFruitbearing Societyd[1]
Війни / битвиБитва при Валькурі
Битва при Штінкерке
Титулпринц
РідHouse of Ascania (younger Anhalt-Zerbst branch)d
Нагороди
Орден Святого Губерта
Орден Святого Губерта

Йоганн Адольф Ангальт-Цербстський (нім. Johann Adolf von Anhalt-Zerbst), (нар. 2 грудня 1654 — пом.19 березня 1726) — німецький шляхтич з династії Асканіїв, принц Ангальт-Цербстський, військовик, поет, складач церковних гімнів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Йоганн Адольф народився 2 грудня 1654 року у Цербсті. Він був третім з синів правлячого князя Ангальт-Цербстського Йоганна VI та його дружини Софії Августи Гольштейн-Готторпської, які вижили. Хлопець мав двох старших братів: Карла Вільгельма та Антона Гюнтера, та молодшого, Йоганна Людвіга, а також сестру, Софію Августу. Після смерті батька у 1667, перебував під опікою матері, ландграфа Гессен-Дармштадтського Людвіга VI та князя Ангальт-Дессау Йоганна Георга II.

Військова служба

[ред. | ред. код]

По закінченню Джентльменського тура у 1674, пристав на брауншвейг-люнебурзьку військову службу. Брав участь у зустрічі із французькими військами при Енсісаймі проти частин маршала Анрі де Тюренна. Згодом перебував на голландській, датській та бранденбурзькій службі.

У 1684 Йоганн Адольф став під прапори маркграфа Людвіга Вільгельма Баденського у його турецькій кампанії. Коли ж знову почалася війна з французами, принц брав участь у битві при Валькурі, а при битві Штінкерке, у 1692, очолював авангард герцога Вюртемберзького.

Внутрішні справи

[ред. | ред. код]

Ще у 1676 році Йоганн Адольф уклав з братами контракт щодо введення в країні права первородства. Цим він гарантував собі щорічну виплату аліментів.

У 1712 був присутній на коронації імператора Священної Римської імперії Карла VI Габсбурга. Зокрема і з цього приводу був нагороджений орденом Святого Губерта. Після смерті у 1718 році Віктора I Амадея Ангальт-Бернбурзького, мав претензії до ангальтського дому на сеньйорат, які були відхилені надвірною радою після кількох років суперечок у 1722.

Релігійність

[ред. | ред. код]

Принц багато часу приділяв подорожам та розгляду теологічних питань. Написав кілька церковних гімнів, що були включені до збірки гімнів Цербсту. В останні роки життя неодружений та бездітний Йоганн Адольф багато жертвував на справи церкви та бідних.

Помер у віці 71 року, 19 березня 1726. Похований у цербстській Bartholomaikirche.

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Йоакім Ернст Ангальтський
 
Елеонора Вюртемберзька
 
Йоганн VII
 
Єлизавета Шварцбурзька
 
Йоганн Адольф
 
Августа Датська
 
Йоганн Георг
 
Магдалена Сибілла Пруська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рудольф Ангальт-Цербстський
 
 
 
 
 
Магдалена Ольденбурзька
 
 
 
 
 
Фрідріх III
 
 
 
 
 
Марія Єлизавета Саксонська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоганн VI
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Софія Августа Гольштейн-Готторпська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоганн Адольф
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Johann Samuel Ersch: Allgemeine Encyclopädie der Wissenschaften und Künste in alphabetischer Folge, J. f. Gleditsch, 1842, S. 371 f. [1]
  • August B. Michaelis, Julius Wilhelm Hamberger: Einleitung zu einer volständigen Geschichte der Chur- und Fürstlichen Häuser in Teutschland, Meyer, 1785, S. 679

Посилання

[ред. | ред. код]